|
[[zh:Wikipedia:用户权限级别]]
[[zh-yue:Wikipedia:用戶權限]]
НАУКОВА СТАТТЯ
«Теоретична основа нано технологічних процесів в природі» «Биосфера»
П. Я. РЕКАЛО
Натуральна математика
(«Ноосфера - Сфера розуму»)
Чому розумні істоти, свого не можуть, пізнати Творця?
Питання: «Чому природа ніде не вчилася, не знає мови, не може говорити, не може думати, нічого не бачить, нічого не розуміє, а створила явища природи: розумну істоту - людину, та інші, подібні і не подібні до людей істот?
Як все це відбувається, як це все коїться у нашому світі?
Чому ми – розумні істоти, не можемо пізнати свого Творця?
На ці питання автор твору, дає відповідь.
Ми не можемо пізнати тому, що не думаємо так, як діє, як існує матерія, та не так, як нею породжені, природою явища дії на нас..
В самому початку викладення цього твору слід визначити основу на якій базуватися мусить викладення цих істинно абсолютних знань.
Перш за все: «Усі тіла в природі – це ті чи інші, її явища, і створені вони законом існування матерії, який називається «Закон єдність способу й засобу існування – закон єдності»
Цей закон, як сам по собі спосіб існування матерії, є засіб існування, і визначається він поняттям: «Сила». «Сила – це баланс, рівновага, діючих та протидіючих на тіло сил»
Уточнення – постулат: «Сила не може бути діючою, або протидіючою. Сила - це сила і діюча, і протидіюча. Якщо немає сили, протидіючої, то не може бути сила, діюча. Сила існує, але вона не є: не бачимо, не відчуваємо, якщо її не маємо – не маємо в собі». Це Бог, якого якщо має, віруючий, якщо має в собі.
А тому «протидіюча сила – це тіло», яке існує: не тому, що на нього не діє сила, а існує тому: що на нього, діє, сила і цим воно є.
Таким чином природа, внаслідок можливостей матерії об’єднуватися (під дією цього закону), створює тіла, - саме тим створює, що сам простір, в якому виникає (зароджується) тіло, діє на таке об’єднання.
Як тільки виникає, якесь, хоча б де яке об’єднання, то виникає сила: тим, що простір, сам по собі, починає діяти на тіло, а тіло, щоб себе зберегти, під дією діючої сили, починає обертатися, щоб забезпечити, - передачею через себе сили простору в просторі, - позначаючи цим своє існування серед інших, таких же, по подібності так же створених, тіл існування в існуванні. (Так позначають, як позначають свою територію тварини, помічаючи її своїми екскрементами).
Так починає діяти механізм обліку кількості та якості матерії. І це зовсім не так як ми вважаємо.
«Кожне тіло веде облік кількості матерії, яка в нього ввійшла та вийшла» І кожне тіло здійснює свій облік по різному: сприймає малі кванто сили, а віддає більші, або сприймає більші, а віддає менші, (більш малі), вводячи цим в обіходь не тільки кількісні параметри, а й якісні, чим і визнає: своє існування в просторі серед інших тіл.
(Чим швидше тіло обертається, навколо своєї вісі є більш активним, тим воно меншими по величині квантами, здійснює облік кількості матерії, чим більш повільніше обертається – тим більшими. Щоб жити – треба крутитися. Якщо тіло втрачає здатність крутитися – то воно гине - воно стає силою – квантом у використанні інших тіл.)
Таким чином, тіло, внаслідок такої необхідності так існувати, вводить в обіходь , у використання, поняття час, а саме тим, що час для всіх тіл є одним і тим же явищем природи, а саме щодо того, що тіло мусить крутитися: з однієї сторони, а з другої: мусить віддавати та сприймати кванти різні по величині, а й цим зберігати добуток частоти коливань та довжини простру рівній одиниці.
(Частота: «v» та довжина простору: «d», - як здатність тіла цією частотою проникати в простір, в добутку дорівнює: V*D=1=t - це є собою час - один оберт, один коливальний процес. (Один оберт землі навколо вісі обертання.) Це не так, як ми встановили, визнавши планетарну систему, як аксіому існування матерії, а й цим тих чи інших явищ так природи.
Приклад: пост. Планка – це 6.62628/6.4=1.0353562, це точно: 1.0353535*64=6.6262625-6.62628=0.0000175=1/57142.857/56250=1.015873=64/63.
(6.6262626/6=1.1043771/0.8=1.3804713-1.38054=0.000687)
То час: одиниця часу – це: 1/6.6262626*6.6262626=0.9999997-1= 0.0000003- це точність визначення одиниці часу. Ця точність й є собою швидкість поширення світла в просторі, яка така одиниця точність існування цієї одиниці, що є собою земля, як таке тіло в просторі, яка, відносно нашої одиниця (3 сек), менша в 100 раз.
А одиниця простору, як здатність землі діяти на простір – це: 1/0.0000003=3333333.3*0.0000003=0.9999999-1=-0.0000001- це є точність швидкості світла. (Ця точність меша за одиницю. А тому загалом, як здатність землі діяти на простір визначається одиницею існування (точність якої 30*10-8) та точністю спротиву, цьому намаганню діяти на простір (10*10-8). А тому проблема існування – це проблема визначення відносин: між числом 30*10-8 та 10*10-8.
(Ця проблема – проблема існування тіл в просторі визначається щодо числа «е=2.718») Так вводиться в обіходь, в існування матерії, математика). (Подальше викладення, в цьому напрямку теорії, автор вважає передчасно).
Зробимо аналіз попередніх тверджень:
Дивитися вище: 1.38054дж/К о – це Пост. Больцмана,
Відношення точностей, по пост Планка, щодо того яку ми встановили експериментом, та одиниці часу: 1.75/0.3=0.5833333=1.3333333=1/0.75).
То Пост. Больцмана – це: 1.3804713*1.0000495=1.3805396-1.38054=-0.0000004, точно 1.3805398+\-0.0000002.
Такі міркування, що до саме такого принципу існування матерії, це стосовно планети земля взагалі, а стосовно Псхе зокрема, є тому підтвердженням:
Один оберт землі навколо сонця в часі щодо одиниці оберту землі навколо своєї вісі, становить 365.25976 діб. То знайдемо пост Рідберга, як її визначення щодо одного оберту землі.
Помножимо точність визначення одиниці часу щодо пост. Планка на 100 (0.0000003*100=0.003, помножимо на довжину року: 365.25976*0.003=1.0957709. Поділимо це на пост. Рідберга (1.0973731):
1.0957709/1.0973731=0.9985475=1.0014546. Знайдемо радикал цієї величини. А саме:0.9985475-1=-0.0014525/0.0014546=
-0.9985563=1/-1.0014457+1.0014546=+0.0000089 – це №89 Псхе.
Знайдемо, зважаючи на №89, №3 Псхе: 1.0014546-0.0000043=1.0014503(0003); (Радикал 0003 визначає порядковий номер №3Псхе)
ТО №1=1.0014502(000). А № 0.9=1.0014501(0689); Різниця теоретичної та експериментальної пост. Больцмана (дивитися вище) становить 0687.
Це говорить про те, що поняття, - який такий базис тверджень: про таке існування матерії, є істинно вірними.
Цьому твердженню приведу ще один приклад:
Ми знаємо частоту електромагнітних коливань на ефекті Джозефсона щодо якого були уточнені постійні фізичні величини.
То: (дивитися вище) 495/483.5912=1.0235918*0.583333=0.5970951= 1.674775 – це маса спокою Нейтрона, а саме з точністю:
1.674775-1.67482 =-0.000045/2=-0.0000225. ТО маса спокою Нейтрона абсолютно точно становить:
1.67482+0.0000225=1.6748425(+\-0.0001125).
Відношення точностей (+\-0.0001125) нейтрона: 1,6749325/1.6747075=1.0001344, а 1.344/1.33333=1.008 – питома вага водень.
А: 1.344/1.0079365=1.3334173/1.333333=1.0000630:
1.35/1.344=1.0044642(0092)*3.6363636=3.6525970- довжина одного року.
4.95/2.56=1.9335937/1.92=1.007080(0106)- це №106 Псхе.
№69=1.0070710(0069); 1.0070707(0063); №3=1.0070677(003); №1=1.0070676(000); №09=1.0070675(0142); 142+3=145/144=1.0069444(0134=0135=0136);
В середньому це: 1.35/1.3333333= 1.0125(0018); №2=1.0124992(0002); № 09=1.0124991(0081); №1=81+2=83/2=41.5/41.666666=0.996=1/1.004016 (0160);
83/81=1.0246913*0.583333=0.5977365= 1/1.6729779-1.67252=0.0004579. Це (точність) очевидно 0.00045, то Протон це: 1.6729779-0.00045=1.6725279-1.67252=0.0000079- це припадає на №79 Псхе. 0.79/0.78125=1.0112(0046);
І так і тому подібно: так існує матерія, як така теоретична база нано технологічних процесів у природі: зародження живих істот, які здатні свідомо діяти на простір використовуючи закон існування, або не свідомо – під дією самого закону як сам по собі технологічний процес існування матерії.
© П.Я.Рекало
2010
Тел. 8-05446- 32799. rekalo@list.ru
| 